Відгук нашої волонтерки Христини Петренко, яка закінчила свій довгосроковий проєкт в Італії
Навіть враховуючи це і багато інших нюансів, цей рік і досвід виявились поки що одними з найважливіших у моєму житті.
Ніколи і ніде більше я б не усвідомила, наскільки швидко тікають від нас хвилини, і як багато треба встигнути до того, як ми опинимось в кріслі з відкидною спинкою, в очікуванні візиту (якщо пощастить) дітей, якщо не дуже — молодших друзів, які поки ще можуть жити життя.
Мої підопічні — це, напевно, найкраще, що сталося зі мною в цьому проєкті. Розумні, цікаві, відкриті і дуже вдячні люди вчили мене говорити італійською, користуватись машинкою для виготовлення пасти і пекти печиво, розповідали про свої роботи, показували весільні фото зі своїми чоловіками і дружинами, яких уже нема, а інколи й самі йшли назавжди.
Ніколи і ніде більше я не зустріла б стільки абсолютно дивовижних людей, не вивчила б зовсім чужу до того мову за такий короткий час, не прокачала б стресостійкість і вміння відстоювати свої кордони, не змогла б стільки подорожувати.
Це була пригода, про яку, здається, в майбутньому доведеться написати книжку.
А поки я дякую Альтернативі-В за цю пригоду, мій ESC проєкт і бажаю нам усім відкритих кордонів
